Чау-чау не схожий на жодну іншу собаку за своїм темпераментом. Його часто називають «собакою для кошатників» через його незалежність і відстороненість.

• Синій язик: Це головна фішка породи. Легенда каже, що чау-чау лизнув край неба під час його створення. Насправді це просто особливість пігментації.

• Характер: Вони дуже спокійні, горді й не схильні до метушні. Чау-чау не буде стрибати навколо вас, коли ви прийдете з роботи, — він просто повільно підійде і дозволить себе погладити.

• Охоронні якості: Це чудові охоронці. Вони територіальні та дуже підозрілі до чужинців. Якщо чау-чау вирішив, що хтось підозрілий, він не гавкатиме марно — він просто стане стіною.

Особливості грумінгу

Шуба чау-чау — це справжній витвір мистецтва, але вона потребує титанічних зусиль від власника.

• Типи шерсті: Бувають довгошерсті (пухнасті леви) та короткошерсті (смуфи — виглядають як плюшеві іграшки).

• Вичісування: Це основа основ. Потрібно вичісувати собаку мінімум 2–3 рази на тиждень (у період линяння — щодня). Якщо запустити підшерстя, воно звалюється в «повсть», під якою шкіра перестає дихати, що призводить до жахливих дерматитів.

• Купання: Раз на 2 місяці. Шерсть чау-чау має водовідштовхувальний шар, тому її дуже важко промочити до шкіри. Сушіння — найскладніший етап: без професійного компресора ви будете сушити собаку звичайним феном годин 5–6.

• Очі та складки: Через глибоко посаджені очі та складки на морді чау-чау схильні до закисання очей. Їх потрібно протирати щоранку.

• Гігієна лап: Між пальцями росте багато шерсті, яка збирає бруд і вологу. Її треба вистригати, щоб уникнути грибка.