Празький щурик
Історично щурики використовувалися при дворах чеських королів для боротьби з гризунами (звідси й назва). Вони швидкі, спритні та мають неймовірно гострий нюх.
-
Характер: Це не просто «сумочна» собачка. Щурик дуже активний, розумний і легко піддається дресируванню. Він обожнює свою родину, але може бути досить стриманим із чужими.
-
Відмінність від той-тер’єра: Щурики мають більш компактне тіло, іншу форму голови (грушоподібну) і спокійніший темперамент. Вони не такі «вибухові», як деякі інші дрібні породи.
Особливості грумінгу
Щурики бувають двох типів: короткошерсті (найпоширеніші) та напівдовгошерсті.
-
Догляд за шерстю: Це одна з найпростіших у догляді порід. Коротку шерсть достатньо протирати вологою ганчіркою або проходитися м’якою щіткою раз на тиждень, щоб прибрати відмерлі волоски.
-
Купання: Раз на 2–3 місяці або коли собака забрудниться. Через малий розмір їх легко мити навіть у раковині, але важливо берегти вуха від води.
-
Кігті: Це найважливіший пункт. Оскільки щурики важать дуже мало (зазвичай до 2.6 кг), їхні кігті майже не сточуються об асфальт. Якщо їх не підрізати кожні 2 тижні, вони починають викривляти пальці та заважати ходьбі.
-
Зуби: У щуриків, як і в багатьох міні-порід, часто спостерігається проблема «подвійних зубів» (коли молочні не випадають, а постійні вже ростуть) та швидке утворення каменю. Чищення зубів має бути щоденною звичкою.
-
Вуха: Великі, стоячі вуха щурика — це їхні «радари». Їх потрібно регулярно оглядати та чистити лосьйоном.
1-1.5 години.
