Бернець — це ідеальна сімейна собака: спокійна, віддана та надзвичайно терпляча до дітей. Колись вони допомагали пастухам і возили візки з сиром, тому вони сильні, але не схильні до зайвої агресії. Це великий собака, який понад усе цінує контакт із родиною. Вони не люблять самотності та часто вважають себе «кімнатними собачками», попри свої 40-50 кг ваги.

Особливості грумінгу

Бернський зенненхунд має розкішну довгу шерсть із густим підшерстям, яка потребує постійної уваги, щоб собака не перетворився на великий рухомий ковтун.

• Вичісування: Це головне завдання власника. Чесати бернця потрібно мінімум 2–3 рази на тиждень, а під час сезонного линяння — щодня. У них дуже багато підшерстя, яке при відмиранні залишається в основній шерсті.

• Схильність до ковтунів: Найпроблемніші зони — за вухами, на ліктях і на задніх лапах («штанях»). Там шерсть м’якша і збивається найшвидше.

• Купання: Через розмір та густоту шерсті купати бернця вдома — це справжній квест. Зазвичай це роблять раз на 2–3 місяці. Найважливіше — ретельно висушити собаку потужним феном (компресором). Якщо густе підшерстя залишиться вологим, це може призвести до появи екзем та «хот-спотів» (мокнучого дерматиту).

• Стрижка: Як і інших північних та пастуших собак із подвійним типом шерсті, бернців не можна стригти машинкою. Тільки гігієнічна стрижка: підрівнювання шерсті на лапах (щоб не збивався бруд) і навколо інтимних зон.

• Догляд за вухами та лапами: Вуха висячі, тому їх треба регулярно перевіряти на наявність інфекцій. Шерсть між подушечками лап варто вистригати, щоб собака не приносив додому забагато сміття.