Це універсальний атлет. Німецькі вівчарки — найкращі в службовій роботі, охороні, спорті та ролі сімейного захисника. Їхня головна риса — бажання працювати. Для “німця” немає нічого гіршого за нудьгу. Вони потребують не просто фізичних навантажень, а “роботи для мізків”: дресирування, пошукових ігор або вивчення нових команд. Це собака одного власника, якій потрібен сильний та послідовний лідер.

Особливості грумінгу

Існує два типи німецьких вівчарок: короткошерсті (стандарт) та довгошерсті. Обидва типи мають неймовірно густе підшерстя, яке колись захищало їх від негоди під час випасу овець.

• “Німецька линялка”: Власники жартують, що вівчарка линяє лише два рази на рік — з січня по червень і з липня по грудень. Шерсті буде багато завжди.

• Вичісування: Мінімум 2 рази на тиждень. Потрібна пуходерка (слікер) та довгий металевий гребінь, щоб дістати до шкіри крізь густе підшерстя. Під час линяння ідеально працює дешеддер (граблі).

• Купання: Не варто купати їх часто (раз на 3–4 місяці достатньо). Шерсть вівчарки має водовідштовхувальний ефект і здатність до самоочищення. Часте миття змиває захисний жировий шар, що може призвести до подразнення шкіри.

• Заборона на стрижку: Ніколи не голіть німецьку вівчарку! Подвійний тип шерсті працює як термос: взимку гріє, влітку — захищає від перегріву. Стрижка під нуль порушує цей баланс назавжди.

• Лапи та вуха: У вівчарок великі відкриті вуха (“локатори”), які потрібно протирати раз на тиждень. Кігті зазвичай добре сточуються під час активних тренувань на твердих поверхнях.